- фіксуючий
- -а, -е.Дієприкм. акт. теп. ч. до фіксувати. || у знач. прикм.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
фіксуючий — [ф іксу/йучией] м. (на) чому/ ч ім, мн. ч і … Орфоепічний словник української мови
фіксуючий — 1 дієприкметник від: фіксувати фіксуючий 2 прикметник який має властивість фіксування … Орфографічний словник української мови
обмір — Кресленик, виконаний на підставі натурного обстеження споруди і фіксуючий як загальні розміри, так і розміри окремих елементів. За характером деталізації і точності О. поділяються на архітектурно археологічні і архітектурні … Архітектура і монументальне мистецтво